100 лет назад и сегодня: чему нас научила эпидемия испанки

    0
    177

    В конце Первой мировой войны мир охватила эпидемия гриппа, унесшая жизни 50 милионов человек. Какие уроки вынесло человечество из эпидемии испанки и как они могут помочь в борьбе с Covid-19?

    Сто років тому, коли світ намагався оговтатись від війни, на якій загинули близько 20 мільйонів, людство довелося стикнутися з чимось більш смертоносним – спалахом грипу.

    Вважають, що пандемія, яка отримала назву іспанський грип або іспанка, почалася у переповнених військових таборах на Західному фронті, пише ВВС.

    Антисанітарія в траншеях, насамперед уздовж французького кордону, сприяла інкубації та поширенню вірусу.

    Війна завершилася в листопаді 1918 року, і коли солдати почали поверталися додому, вони принесли вірус із собою. Втрати від іспанки були незрівнянні з війною, пандемія забрала, як вважають, від 50 до 100 мільйонів людей.

    З того часу людство пережило багато пандемій, зокрема три серйозні спалахи грипу. Але жодна з них не була такою смертельною і такою всеосяжною.

    І хоча нова епідемія грипу, далеко не така смертоносна, як іспанка, світ неабияк стривожений.

    Але чого саме навчила нас найнебезпечніша глобальна епідемія у нещодавній історії? І як уроки іспанки можуть допомогти нам у боротьбі з Covid-19?

    Причина смерті – пневмонія

    Смерть від Covid-19 спричинює певна форма пневмонії, яку ослаблена вірусом імунна система не може здолати.

    Так само було й з іспанкою, хоча рівень смертності від коронавірусу набагато нижчий, ніж від іспанки.

    Люди похилого віку та хворі з порушеннями імунної системи більш схильні до інфекцій, які спричинюють пневмонію.

    Більшість смертельних випадків Covid-19 припадає саме на цю групу.

    Епідемії не уникнула жодна країна

    Коли сталася пандемія іспанки, авіатранспорт був у зародковому стані. Але на Землі майже не залишилося країни, яка б уникнула її жахливих наслідків.

    Іспанський грип ширився світом повільніше. Він пересувався не літаками, а залізницею і пароплавами. Деякі регіони трималися місяцями, а то й роками, але смертоносна хвороба зрештою приходила й туди.

    Утім, деяким місцевостям таки вдалося уникнути пандемії, насамперед завдяки методам, які ми застосовуємо й 100 років по тому.
    Одне селище на Алясці в Бристольській затоці залишилося майже неторканим. Місцева влада закрила школи, заборонила громадські зібрання та заблокувала доступ до села з головної дороги.

    Це була старовина версія карантину, який запроваджують сьогодні в регіонах зі спалахом коронавірусу, як-от китайська провінція Хубей та північ Італії.

    Для різних популяцій різна небезпека

    Лікарі називали іспанку «найбільшим медичним голокостом в історії».

    І річ не лише у кількості загиблих від хвороби, а насамперед у тому, що серед її жертв було багато молодих і здорових людей.

    Як правило, здоровий імунітет досить добре бореться з грипом. Але іспанка вражала організм так швидко, що реакція імунної системи була надмірною.

    Вона спричинювала в легенях так звану цитокінову бурю, різке збільшення протизапальних білкових речовин. І рідина в легенях ставала ідеальним місцем для вторинної інфекції.

    Цікаво, що люди похилого віку були більш стійкими до іспанки. Мабуть, тому, що вже пережили дуже схожий штам грипу, який поширився у 1830-х роках.

    Але Covid-19 становить найбільший ризик саме для людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями.

    Найбільша смертність від коронавірусу у людей старше 80 років.

    Громадська система охорони здоров’я – найкращий захист

    Іспанський грип спалахнув у світі, в якому щойно закінчилася глобальна війна. Життєво важливі суспільні ресурси були спрямовані на військові потреби.

    Громадська системи охорони здоров’я лише починала зароджуватися. Дозволити собі візит до лікаря у багатьох місцях могли лише представники середнього класу та багатії.

    Іспанка в першу чергу викошувала бідні міські райони та нетрі, тобто населення, яке погано харчувалося та не мало елементарних умов санітарії.

    Грип сприяв розвитку систем охорони здоров’я в розвинених країнах світу. Вчені та уряди зрозуміли, що відтепер пандемії ширитимуться світом швидше, ніж раніше.

    Лікування кожного окремого випадку грипу було б недостатньо. Для боротьби з пандемією в міських умовах урядам доведеться мобілізувати ресурси, як під час війни.

    Вони мають відправляти на карантин усіх, в кого з’явилися ознаки хвороби, відокремлювати легкі випадки перебігу хвороби від важких та обмежувати пересування людей, щоби хвороба згасала.

    Заходи охорони здоров’я, яких сьогодні вживають в усьому світі для стримання епідемії коронавірусу, є одним із найважливіших уроків іспанки.

    Автор: Стівен Доулінг
    Оригінал

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here